Патрік Г. Арбор закінчив третій поспіль дворічний термін перебування на посаді Голови Чиказької товарної біржі (СВОТ). Під керівництвом пана Арбора СВОТ досягла найбільших успіхів за всі роки свого існування, протягом шести років демонструючи рекордні темпи росту та визначаючи майбутній розвиток як електронних торгів, так і торгів, що проводяться в операційному залі біржі.
В даний час пан Арбор є Директором First Chicago Bank & Trust Co, мільярдної банківської холдингової компанії, а також компанії Merrimam Curhan & Co, що зареєєстрована на Американській фондовій біржі. Він є співвласником компанії Shatkin Arbor.
Пан Арбор є членом СВОТ з 1965 року. Три роки він обіймав посаду заступника голови біржі, а протягом наступних десяти років був її директором. Протягом трьох років він був членом Виконавчого комітету Правління Клірингової корпорації Чиказької товарної біржі та Національної Асоціації ф`ючерсних операцій.
У жовтні 1994 року Президент Клінтон призначив пана Арбора членом Ради Директорів інвестиційного фонду Western NIS Enterprise Fund. Пан Арбор є членом Ради директорів багатьох організацій, серед яких Рада регентів Чиказького притулку для хлопчиків і дівчат, Корпоративна рада Місії Благословення Богоматері, правління католицьких благодійних товариств архієпископської єпархії Чикаго та правління фонду Illinois Facilities Fund.
Раніше пан Арбор був також членом Виконавчого комітету опікунської ради Чиказького університету Лойола, Дорадчої ради Асоціації Сполучених Штатів Америки при Верховному Комісарі Організації Об`єднаних Націй у справах біженців, членом правління First State Bank & Trust Company of Park Ridge, штат Іллінойс, London Investment Trust (LIT), PLC, United Financial Holdings, Inc.та United Community Bank.
Пан Арбор одержав ступінь бакалавра в галузі фінансів в університеті Лойола в 1958 році. Він починав свою трудову діяльність вчителем математики, а через деякий час став мером міста Харвуд Хайтс, штат Іллінойс. Пан Арбор є також автором численних публікацій з фінансових питань у провідних професійних і академічних виданнях. Альпініст-ветеран, який підкорив багато найвищих гірських вершин планети, пан Арбор усе своє життя прожив у Чикаго.
Річард (Дик) І. Артур, колишній Голова Ради директорів Корпорації Sippican (TSC). У 1990 році пан Артур сприяв викупу контрольного пакету акцій Компанії її керівництвом і був її Головою до квітня 2002 року. До 1994 року він також був Головним виконавчим директором цієї компанії. Пан Артур почав працювати інженером у материнській компанії Корпорації TSC Sippican Inc.у 1964 році. Пізніше він став менеджером із виробничих питань і, нарешті, президентом Відділу океанічних систем цієї компанії. У 1981 році цей відділ було відокремлено та реорганізовано у відкрите акціонерне товариство, президентом якого став пан Артур. На цій посаді він працював впродовж наступних 13 років. Під час його перебування на посаді президента компанію у 1987 році придбала компанія Plessey, яку, в свою чергу, поглинули британська GEC та німецька Siemans. У грудні 2004 року Lockheed Martin Corporation придбала Sippican Holdings, Inc., постачальника систем електронного обладнання для військово-морського флоту.
Пан Артур народився у штаті Массачусетс, освіту отримав у коледжі Merrimack та університеті штату Пенсільванія. Він є членом корпорації Інституту океанографії Woods Hole, а також членом Ради директорів Фонду прямого інвестування (Western NIS Enterprise Fund), що надає капітал для розвитку приватного бізнесу в Україні, Молдові та Білорусі. Крім того, пан Артур є членом Ради директорів організації Lifespan, діяльність якої спрямована на надання допомоги людям з розумовими вадами, та SeaWave, технологічної компанії, що надає послуги офшорному комерційному флоту.
Крім того, він був членом Ради Директорів компаній Neil Brown Instrumentation Systems, Datamarinе, BayBanks S.E., Horizon Marine та Ліги Підводного флоту (the Naval Submarine League). Пан Артур також входив до Правління Ради бойскаутів Америки Мобі Дік (Moby Dick Council Boy Scouts of America), Технологічної ради штату Массачусетс, Товариства з людського розвитку через реабілітаційний інжиніринг (SHARE), Виїзного комітету Центру берегових досліджень, що знаходиться у місті Провінстаун (Provincetown Center for Coastal Studies), та Лабораторії прикладної фізики університету штату Вашингтон. Протягом багатьох років пан Артур був членом правлыння компанії Bird Johnson. У минулому він був Президентом тенісного клубу корпорації Sippican. Дик є завзятим рибалкою.
Пан Артур та його дружина, пані Хелен Адамс Артур, мешкають у місті Меріон, штат Массачусетс. Вони мають п’ятеро дітей та десять онуків.
Роберт М. Коттен пішов у відставку з посади помічника головного юридичного радника корпорації Hughes Electronics Corporation, що у Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія. Перебуваючи на цій посаді, пан Коттен відповідав за міжнародні юридичні відносини Hughes Electronics Corporation (а також попередника корпорації компанії Hughes Aircraft), включаючи спільні підприємства, придбання, регулятивні питання та питання контролю над експортом, торговельних представників, консультантів, а також утворення нових дочірніх підприємств, які були повною власністю компанії.
Пан Коттен отримав ступені бакалавра і магістра політології в Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса (UCLA). На юридичному факультеті Гарвардського університету пан Коттен отримав диплом доктора права. По закінченні юридичного факультету пан Коттен обіймав посади заступника прокурора міста Лос-Анджелес, помічника з кадрових питань у Білому Домі у Вашингтоні, юрисконсульта Агентства з міжнародного розвитку Державного Департаменту в Вашингтоні. В компанії Hughes Aircraft пан Коттен почав працювати у 1980 році.
Пан Коттен є членом Колегії адвокатів штату Каліфорнія. Він є членом Ради Директорів Фонду підтримки підприємств у нових західних незалежних державах (Western NIS Enterprise Fund), а також Головою його Комітету з питань аудиту та членом Комітету з питань персоналу. Пан Коттен є також членом Наглядової Ради Міжнародного рятувального комітету та членом правління Бібліотечного фонду міста Лос-Анджелес. До цього він був членом виконавчого комітету відділу міжнародного права Асоціації адвокатів графства Лос-Анджелес та членом виконавчого комітету міжнародного відділу Колегії адвокатів штату Каліфорнія.
Пан Коттен мешкає у Лос-Анджелесі.
Наталія А. Яресько одна із співзасновників компанії Horizon Capital і очолює її у якості Управляючого партнера з березня 2006 року. Одночасно пані Яресько є Президентом і Головним виконавчим директором Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), цю позицію вона займає з лютого 2001 року. Пані Яресько відповідає за стратегію компанії, а також встановлює та підтримує зв’язки з нинішніми та потенційними інвесторами. Зараз пані Яресько займається залученням капіталу для приватного фонду прямого інвестування, Emerging Europe Growth Fund, LP (EEGF). Обіймаючи різні посади, з 1995 року вона визначала довгострокові цілі розвитку бізнесу і здійснювала керівництво діяльністю WNISEF в Україні та Молдові. Під її особистим керівництвом були здійснені інвестиції в сектори виробництва промислових товарів і товарів народного споживання, роздрібної торгівлі та фінансових послуг. У 2004 році WNISEF здійснив вихід із інвестиції, розробленої пані Яресько, що приніс WNISEF дохід, який у 2,5 рази перевищив розмір самої інвестиції, а внутрішня норма дохідності скала 23%. Її багатий досвід роботи як у приватному, так і державному секторах дозволяє успішно працювати у складних умовах бізнесу, приділяючи при цьому основну увагу формуванню прибуткових лідерів ринку у різних галузях економіки.
До приходу у WNISEF пані Яресько працювала у Державному департаменті США. У 1992-1995 рр. вона очолювала економічний відділ Посольства США в Україні. Впродовж цього часу вона була учасником переговорів по укладанню угод та договорів, які визначали основні напрямки двостороннього американсько-українського економічного співробітництва. До роботи в посольстві США в Україні пані Яресько обіймала ряд посад в економічному підрозділі Державного департаменту США у Вашингтоні. Вона займалась питаннями двосторонніх економічних відносин між США та Радянським Союзом, Новими Незалежними Державами і доклала чимало зусиль для координації діяльності Міністерств торгівлі, фінансів, Торгового представника США та Overseas Private Investment Corporation (Американської корпорації з підтримки інвестицій за кордоном). Пані Яресько співпрацювала з такими міжнародними фінансовими організаціями як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку.
Пані Яресько має шістнадцятирічний досвід професійної діяльності у регіоні, в основному, в Україні. Вона є громадянкою США, що вільно володіє українською мовою. Одержала ступінь магістра в галузі державної політики в Школі державного управління ім. Кеннеді при Гарвардському університеті у 1989 році, а ступінь бакалавра наук в галузі бухгалтерського обліку в університеті ДеПол (Чикаго, штат Іллінойс) у 1987 році. Пані Яресько є дипломованим бухгалтером вищої кваліфікації. У 2003 році за свій внесок у розвиток української економіки пані Яресько була нагороджена Президентом України Орденом Княгині Ольги. Вона також є членом Консультативної ради з питань іноземних інвестицій при Президентові Ющенку, Консультативного комітету Українського центру сприяння іноземному інвестуванню при Кабінеті міністрів України.
Денніс А. Джонсон є Виконавчим віце-президентом Cooperative Housing Resources, LLC, кредитно-консалтингової компанії, що спеціалізується на розвитку та фінансуванні житлових кооперативів для людей похилого віку. Він є досвідченим керівником із глибокими знаннями в галузі фінансів, кредитування та розвитку бізнесу. Завдяки своєму досвіду роботи в США та за кордоном він має чудове розуміння бізнесу та управлінські здібності. Будучи дуже успішним керівником у рамках Системи кредитування фермерських господарств (Farm Credit System), він обіймав різні посади – від кредитного аналітика до Президента та Головного виконавчого директора Банку для кооперативів у місті Сент-Пол (St. Paul Bank for Cooperatives).
У 1971 році пан Джонсон одержав ступінь бакалавра з управління сільським господарством в університеті штату Міннесота, а у 1973 році – ступінь магістра економіки сільського господарства. У травні 1996 року він одержав нагороду, яка вручається кращим випускникам (Outstanding Alumni Award) факультету прикладної економіки університету штату Міннесота.
Пан Джонсон є Головою Ради директорів інвестиційного фонду Western NIS Enterprise Fund, а також членом Інвестиційного та Ревізійного комітетів цього фонду. Крім того, пан Джонсон є Головою Ради директорів Фонду кооперативів для людей похилого віку (Senior Cooperative Foundation) і членом Ради директорів Служби розвитку кооперативів (Cooperative Development Services). Раніше він був членом Ради директорів Корпорації, що надає лізингові кредити фермерам (Farm Credit Leasing Services Corporation), Центра розвитку житла для фермерів (Homestead Housing Center), Федеральної корпорації з фінансування банків, що надають кредити фермерам (Federal Farm Credit Banks Funding Corporation), Національної ради фермерських кооперативів (National Council of Farmer Cooperatives) і Фонду розвитку кооперативів (Cooperative Development Foundation).
Пан Джонсон є членом Американської асоціації економіки сільського господарства (American Agricultural Economics Association), Асоціації працівників освіти з розвитку сільськогосподарських кооперативів (Association of Cooperative Educators) і бере активну участь у діяльності Організації бойскаутів Америки.
Ярослава Зелінські Джонсон є юристом, партнером фірми Chadbourne & Parke LLP, а також директором представництва цієї фірми у Києві. Її корпоративна юридична практика в Україні відкрилася у 1990 році, коли вона почала активно працювати над сприянням розвитку економіки та ділового клімату країни в пострадянський період. Сьогодні міжнародна ділова спільнота визнає Київський офіс її фірми як провідне джерело отримання транснаціональними компаніями, які працюють в Україні, високопрофесійної юридичної допомоги з питань бізнесу.
Юридична практика пані Джонсон в Україні поширюється на надання юридичних послуг, пов’язаних із придбанням та продажем компаній, міжнародною торгівлею, отриманням ліцензій у відповідних органах влади, укладенням консультаційних і експортних угод у сфері телекомунікацій, енергетики, виробництва споживчих товарів, лікарських препаратів, продуктів харчування, транспорту та агрохімії для транснаціональних компаній, розташованих в Аргентині, Австрії, Канаді, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Італії, Нідерландах, Польщі, Іспанії, Швейцарії, Туреччині, Великій Британії та США.
Пані Джонсон народилася в Україні та у дитячому віці емігрувала до США. Вона є випускницею коледжу Gousher College та юридичної школи університету штату Вісконсін, де вона була головним редактором журналу Wisconsin Law Review (Юридичний огляд штату Вісконсін), а у 1977 році отримала ступінь доктора юридичних наук. Після закінчення навчання пані Джонсон працювала помічником Головного судді апеляційного суду 7-го округу Томаса Е. Фейрчайлда та практикувала корпоративне право у декількох чиказьких юридичних фірмах. Вона є засновником та екс-головою Американо-української ради з питань бізнесу, яка була організатором першого візиту до США колишнього Президента України Леоніда Кравчука у 1991 році. У 1992 році вона організувала першу конференцію з питань торгівлі “Україна – США” для американських компаній. У 1994 році колишній Президент США Білл Клінтон призначив пані Джонсон членом Ради директорів Western NIS Enterprise Fund.
Джеффрі С. Ніл до недавнього часу обіймав посаду Голови правління Інвестиційно-банківської групи корпорації Merrill Lynch & Со. Inс. Пан Ніл працював в Merrill Lynch з 1973 року, включаючи період роботи на компанію-попередника Merrill Lynch. До цього, з 1969 до 1973 року, він був заступником директора Департаменту з питань бюджету штату Іллінойс.
Пан Ніл народився у м. Пеорія, штат Іллінойс, диплом бакалавра гуманітарних наук отримав у Гарвардському Коледжі у 1967 році, а ступінь магістра ділового адміністрування - у 1969 році в Гарвардській школі бізнесу. Він є членом Ради директорів Чиказької ліричної опери (The Lyric Opera of Chicago), Caribou Coffee Company, Inc., Чиказької Ради з міжнародних відносин (The Chicago Council on Global Affairs) та Фонду підтримки підприємництва у нових західних незалежних державах (Western NIS Enterprise Fund). Він також є членом Виїзного комітету Вищої школи суспільної політики ім. Ірвінга Б. Гарріса при Чиказькому університеті і бере участь у Наставницькій програмі.
Уітні МакМіллан пішов на пенсію з посади Голови правління та Головного виконавчого директора компанії Cargill 31 серпня 1995 року. Уродженець штату Міннесота, він почав працювати у компанії Cargill в якості практиканта-стажера у 1951 році після того, як отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук у Йєльському університеті. Пан МакМіллан працював на різних посадах у Сан-Франциско, Манілі та Міннеаполісі. У 1976 році його було обрано Головним виконавчим директором, а у 1977 році – Головою Ради директорів. Пан МакМіллан обіймав ці посади до виходу на пенсію у 1995 році.
Перебуваючи на пенсії, пан МакМіллан є директором Інституту Схід-Захід (EastWest Institute), Інституту Губерта Хамфрі по зв’язках з громадськістю (The Hubert H. Humphrey Institute of Public Affairs), Міжнародної академії миру (The International Peace Academy), Фонду підтримки підприємництва у нових західних незалежних державах (Western NIS Enterprise Fund), Ради з міжнародної діяльності при ректорі Йєльського університету, а також членом відділу Національної академії наук про землю та природничих наук (The National Academy of Sciences Division on Earth & Life Sciences).
Пан МакМіллан та його дружина мають ранчо у штаті Монтана.
